ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ

Каховське водосховище, утворене в нижній течії Дніпра на території густонаселених районів Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей, є одним з найбільших штучних водойм України:

- повний об’єм – 18,2 км3;

- дзеркало поверхні води – 2155 км2;

- корисний об’єм – 6,8 млрд.м3;

- довжина водосховища – 220 км;

- максимальна ширина – 24 км;

- найбільша глибина – 24 м, середня – 8,5 м.

Каховське водосховище є складовою частиною гідровузла Каховської ГЕС – другої на Дніпрі за хронологічним порядком  після Запорізької. Запорізька ГЕС була побудована в 1932-1933 роках (відроджена після війни в 1947-1950 р.р.), а Каховська прийнята в експлуатацію 8 липня 1958 року.
ЇЇ встановлена потужність 351 тис.квт.

Наповнення Каховського водосховища почалося після того, як в червні 1955р.  була розібрана перемичка Каховської ГЕС. В травні – червні 1956р.  водосховище наповнилось до позначки 15,00 м, що на 1 м нижче нормального підпертого рівня.

Роль Каховського водосховища, як регулятора стоку в каскаді Дніпровських водосховищ, є другим за значенням після Кременчуцького.

Режим роботи Каховського водосховища планується  з урахуванням умов роботи верхніх водосховищ і має переважно характер компенсатора стоку, задовольняючи вимоги енергосистем, сільського і рибного господарств, водного транспорту та санітарні попуски в нижній б’єф Каховської ГЕС.

Для запобігання засоленню води на нижній ділянці Дніпра, у нижньому б’єфі Каховської ГЕС, яка знаходиться в 91 км від гирла ріки, з Каховського водосховища скидаються мінімальні середньодобові витрати води - не менше 500 м3/с.

У Каховське водосховище впадають річки Кінська, Томаківка, Білозірка, Базавлук, Кам’янка та інші. При наповненні водосховища рівень води в деяких з цих річок значно піднявся.   Наприклад, в річках Томаківка і Базавлук - на 8-10 м, до позначки 16,00 м.

Для зменшення витрат на відселення з територій прилеглих до цих річок і Каховського водосховища, для скорочення площ затоплення і підтоплення, площ, що підпадають під шкідливу дію вод, було захищено чотири масиви. Загальна площа цих захищених територій з населеними пунктами, промисловими підприємствами та інженерними спорудами склала 16 тис.га. В тому числі, від затоплення і підтоплення було захищено 32 км2 території Нікопольського марганцевого родовища, рудоносні відкладення якого утворюють дві відособлені площі - східну та західну з запасами руди  122 млн.т.

Основними видами захисних споруд на Каховському водосховищі є захисні дамби з насосними станціями, берегові вертикальні дренажі, регулюючі водосховища з греблями.

В липні 1957 року  для здійснення експлуатації і ремонту захисних споруд було створено «Нікопольське управління захисних споруд на Каховському водосховищі», яке підпорядковувалось Головному управлінню водного господарства при Раді Міністрів УСРС.

В 1993 році Управління захисних споруд було перейменовано в «Нікопольське регіональне управління водних ресурсів», на яке крім забезпечення експлуатації і ремонту захисних гідротехнічних споруд, були покладені функції, пов’язані  з попередженням шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, включаючи протиповеневий захист населених пунктів і сільгоспугідь, функції управління і контролю в сфері використання, охорони та відтворення водних ресурсів на водних об’єктах загальнодержавного значення в басейні Дніпра, здійснення заходів щодо екологічного оздоровлення водних об’єктів.

Адміністратративний корпус та центральна виробнича база (машинний двір, електромашинний цех та інше) Нікопольського РУВР знаходяться в м.Нікополі. Крім того, до складу управління входять чотири експлуатаційні дільниці: в м.Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, в м.Нікополі, в с.м.т.Червоногигорівка, і в  с.Набережне Нікопольського району Дніпропетровської області.

У своїй діяльності управління взаємодіє з іншими учасниками водогосподарського комплексу  в басейні Дніпра нижче греблі Запорізької ГЕС на території Дніпропетровської, Херсонської областей та Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області.

На балансі управління 34 км захисних дамб висотою від 9 м до 24 м,
4 насосних станції потужністю 62 м3/с, 46 км відкритого дренажу, 15 км протифільтраційних завіс, де працює 310 свердловин на воду, 59 км берегоукріплень, а також 22 виробничі будівлі, автотранспорт, механізми та інше. Балансова вартість всього комплексу захисних споруд 196 млн.грн.

Для забезпечення надійності захисних споруд, колектив Нікопольського РУВР за останні кілька років провів повну  реконструкцію Базавлуцької та Білозірської насосних станцій із заміною насосних агрегатів старого типу на сучасні; побудував нову компресорну станцію потужністю 300 м3/хв стиснутого повітря, яка забезпечує роботу вертикального дренажу Кам’янського Поду; виконав близько 300 тис.м3 відсипки каміння для укріплення укосів дамб і берегів водосховища. Згідно державної програми «Захист від шкідливої дії води населених пунктів і сільгоспугідь», управлінням для підвищення надійності захисних гідротехнічних споруд виконується обсяг робіт на суму близько 1500 тис.грн. на рік.

Загальна довжина берегів Каховського водосховища сягає 800 км, з них закріплено 202,7 км, піддається розмиву 357,6 км.

Переробка за останні 10 років складає близько 0,5 м на рік. Всього з початку наповнення водосховища загублено 2805 га земель.

Збитки від розмиву берегів мінімізуються шляхом захисту піщаними примивами, відсипкою бун та біологічним кріпленням.

За півсторічний період існування водосховища на берегах утворились природні лісові масиви, які захищають берег від руйнування.

Прибережна захисна смуга в межах Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей, складає 16 тис.га.

Каховське водосховище – важлива ділянка судноплавного шляху на Дніпрі, який має вихід до Чорного моря. На магістралі діють вантажні і пасажирські порти в містах Запоріжжя, Нікополь, Кам’янка-Дніпровська, Н.Каховка.

На водосховищі побудовані човнові станції та водно-спортивні комплекси в містах Енергодар, Нікополь, Каховка, Запоріжжя.

Утворення водосховища сприяло розвитку зрошувального землеробства на посушливих територіях Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей.

У 1955 році на території Запорізької області, на площі 16 тис. га, було введено в експлуатацію першу в Україні велику державну зрошувальну систему «Кам’янський Под». Пізніше - Північно-Рогачинська, Вільнянська, Верхньо-Рогачинська, Запорізька, Розумівська зрошувальні системи.

З 60-х років будуються  великі меліоративні об’єкти – Північно-Кримський канал, Каховський магістральний канал, Інгулецька, Червонознам’янська , Каховська зрошувальні системи. До речі, Каховська зрошувальна система найбільша в Європі (250 тис.га).

В Запорізькій області налічується  249,2 тис.га зрошуваних земель, в Херсонській - 430,8 тис.га.

В серпні 1963 року земляні роботи на трасі Північно-Кримського каналу підійшли до Перекопу, а вже у жовтні води Каховського водосховища потекли до Криму.

В 1976 році Дніпровська вода була подана в місто-герой Керч.

Водосховище широко використовується для комунального, промислового та сільськогосподарського водозабезпечення. На господарчо-питні потреби забирається до 194 млн. м3 води. Найбільші водозабори питної води з витратами від 110 до  150 тис.м3 на добу розміщені в містах Нікополь, Марганець, Орджонікідзе Дніпропетровської області. Потребу води на зрошення забезпечують: Північно-Кримський канал - 32032 тис.м3/добу, Каховська головна насосна станція Каховської зрошувальної системи -
31,3 тис.м3/добу та інші зрошувальні системи - до 5500 тис.м3/добу. Автономна республіка Крим використовує близько 10370 тис. м3/добу Дніпровської води. Фактичний виробіток електроенергії ГЕС Дніпровського каскаду - 10 млрд.квт/годину, в тому числі Каховської ГЕС 1,45 млрд.квт/годину.

В Дніпропетровській області основними водозаборами на Каховському водосховищі є:

- канал Дніпро-Кривий Ріг, який забезпечує водою Криворізький залізорудний басейн та подає воду на зрошувані землі площею 25 тис.га в Апостолівському та Широківському районах;

- насосні станції зрошувальних систем – Нікопольської, Вище-Тарасівської, Капулівської;

- груповий Софіївський водопровід, що подає воду в 34 населені пункти Апостолівського, Нікопольського та Софіївського районів (будувався у 80-ті – 90-ті роки ХХ ст., потужність - 52,6 тис.м3/добу, довжина магістральних водоводів - 240 км, забір води з водосховища поблизу с.Мар’янське Апостолівського району).

За висновками рибоохоронних  органів Каховське водосховище відноситься до категорії водойм з високою поживністю. У Каховському  водосховищі нараховується близько 20 видів представників зоопланктону. Показники залишкової осінньої біомаси зоопланктону 0,10 – 0,12 г/м3, що вказує на інтенсивне використання запасів зоопланктону іхтіофауною. Середня  біомаса зоопланктону Каховського водосховища у 2003р. становила 0,64 г/м3.

Іхтіофауна Каховського водосховища налічує 56 видів риб, які відносяться до 12 родин (осетрові, оселедцеві, щукові, коропові та інші), з яких промислове значення мають близько 20 видів.

Основними промисловими видами є  лящ, плітка, тюлька, сріблястий карась.

Середньорічний вилов риби на Каховському водосховищі за останні п’ять років становить 2,2 тис.т. Максимальний вилов був зафіксований в 1997 році.

За обсягами промислових уловів в 2003 році на Каховському водосховищі чинне  місце займають карась  - 536 т, плітка – 365 т, лящ – 253 т, товстолобик – 139 т. Промисел на Каховському водосховищі у 2006 році вели 15 рибоводних організацій. З встановленої квоти 816 т, вилов становив 572 т або 70 %. Штучне відтворення водних живих ресурсів проведено в 2006 році рибоводними організаціями у розмірі 0,734 млн.екз.

За рахунок бюджетного фінансування Новокаховським рибоводним заводом зариблено 0,766 млн.екз. частикових риб.

Нікопольське РУВР постійно здійснює державний контроль за використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів Каховського водосховища, за використанням земель водного фонду, водних об’єктів загальнодержавного значення і розглядає відповідно до законодавства України справи про адміністративні порушення та приймає відповідні рішення.

За останні три роки перевірено близько 350 господарських об’єктів, які знаходяться в прибережній захисній смузі Каховського водосховища, виявлено 280 фактів засмічення прибережної захисної смуги, притягнуто до адміністративної відповідальності 13 осіб.

У складі Нікопольського РУВР працює 257 чоловік, з яких 203 робітника та 54 інженерно-технічних працівника.

Для покращення санітарно-технічного стану Каховського водосховища та його прибережної території намічено комплекс заходів до 2020 року, що передбачають закріплення 12,3 км берегів, розробку проектів та винесення в натуру 8 тис.га прибережної захисної смуги, утворення лісопаркових ландшафтів на берегах, ліквідацію несанкціонованих полігонів  побутових та інших відходів у водоохоронній зоні.

Сума капітальних вкладів в намічені заходи складає 21,2 млн.грн.

Здійснення намічених заходів дозволить:

-         більш раціонально використовувати водні ресурси, природний комплекс водосховища та його прибережну територію;

-         призупинити забруднення водосховища стічними і поверхневими водами з прибережних територій;

-         зберегти та збагатити рослинний та тваринний світ.